Цього неділі 14 травня ми не чекали від погоди нічого доброго і всі сподівалися, що хоча б не буде дощу. Як і минулого року, для проведення етапу «легка атлетика» організаторами турніру було обрано стадіон «Динамо». Ваш покірний слуга був присутнім на всіх баталіях і особисто брав у них участь. Цьогорічна погода практично всю весну була холодна і не атлетична. Лише на початку травня на чемпіонаті харківської області усі виступали під теплим сонцем. Минулого року етап із легкої атлетики переносили через негоду з 4 квітня на 11 квітня. Цього року обійшлося без перенесення.
У заявку нашої команди потрапили переважно спортсмени, які раніше були у капітана на олівці. Члени збірної проходили відбір, показуючи свої спортивні результати на тренуванні. Хочеться відзначити, що наша команда, мабуть, найстарша на турнірі «Битва корпорацій» і, тим більше, на етапі з легкої атлетики. У нас немає у складі спортсменів молодших 30 років. Замість вісім осіб у заявці опинилося лише семеро міцних бійців. Учасниками цієї сімки довелося розподілити свої сили для закриття п’яти видів програми змагання: Віктор Лук’янченков (естафета 4*100м, стрибки в довжину, перетягування каната), Наталія Пустова (естафета 4*100м, метання м’яча), Сергій Титаренко (естафета 4*100м, 1500м), В’ячеслав Педченко (перетягування каната, естафета 4*100м), Костянтин Галкін (перетягування каната), Тетяна Альшаєва (перетягування каната) та Наталія Чепець (естафета 4*100м). На жаль, не зміг через отриману напередодні травму брати участь у бігу капітан нашої футбольної збірної Артем Воронов, але він прийшов і вболівав за нас протягом усіх змагань.
Змагання відкрилися традиційним чвертьфіналом естафети 4*100м. Усього було 16 команд. У нас був такий склад: Наталія Чепець, Віктор Лук’янченков, Наталія Пустова та Сергій Титаренко. Ці ж люди бігли і минулого року. Під час першого етапу естафети нас випередила одна команда, на другому етапі ми повернули перевагу, на третьому ще більше збільшили, а на четвертому зберегли розрив, не віддавши жодного метра переслідувачам, і логічно виграли забіг.
Далі почалися змагання з перетягування каната. У цьому виді спорту ми мали виконати турнірне надзавдання, а саме, пройти 1/8 фіналу. Волею жереба, в 1/8 фіналу на нас чекала команда, яка посіла минулого сезону друге місце у цьому виді спорту, команда Unicreditbank, а за рейтингом цього турніру вони чемпіони. На перетягування каната наша команда визначила постійний склад (4 особи): Альшаєва, Галкін, Лук’янченков та Педченко. Дощу весь день не було, але він ішов усю ніч напередодні. Командам доводилося тягнути канат на мокрій гумовій доріжці. Поєдинок складався із двох сутичок. У першій сутичці команда суперників злагоджено розпочала атаку, але ми витримали стартовий натиск і контратакували. Лінія переваги пересувалася від однієї команди до іншої щонайменше по два рази, але ми, зрештою, перемогли у сутичці. Виснаження було колосальним і усвідомлення перемоги прийшло не відразу. У другій сутичці, відчуваючи здобуту моральну перевагу, ми також контратакували та виграли із загальним рахунком 2:0.
Далі мали проводитися стрибки в довжину, але організатори вирішили, що потрібно провести 1/4 фіналу з перетягування каната. Ми заздалегідь знали, що якщо команда Adidas, бронзовий торішній призер у цьому виді, пройде в 1/4 фіналу, то ми зустрінемося з ними. Так і сталося. Ми знали, що буде нелегко. Першу сутичку ми програли не без опору, оскільки були на слизькій стороні (на це скаржилися ще кілька команд, доходило до скандалу). У другій сутичці ми перейшли на більш суху сторону і так само смикнули наших суперників. Рахунок став 1:1 і ми змінилися. Знову ця мокра сторона! Та й сил уже не було особливо. Програш 1:2 у чвертьфіналі дозволив нам зайняти у загальному заліку по канату високе п’яте місце та думати вже про інші види спорту.
Продовжилися змагання у секторі для стрибків у довжину. Брав участь у цьому виді ваш покірний слуга і, повернувшись із сектора для перетягування каната, зменшив довжину розбігу. Перша спроба мого конкурента з Adidas була на 6 метрів 29 сантиметрів і все стало зрозуміло. У першому колі я стрибав передостаннім та показав другий результат змагань – 6 метрів 8 сантиметрів. Знаючи, що перше місце мені не дістати, а найближче третє місце далеко відстає від мене, я пропускав дві свої спроби, щоб поберегти сили на естафету. У результаті переможець турніру зі стрибків у довжину показав результат 6 метрів 54 сантиметри. “Тепломережа” отримала срібло.
Далі йшов півфінал естафети. Наш склад не змінився порівняно з чвертьфіналом. Після першого етапу ми відчутно відставали та були на 3-му місці. На другому етапі нам вдалося значно наблизитися до другого місця. На третьому етапі ми перебралися на другу позицію. Фініш Титаренко перетнув другим, випередивши найближчих переслідувачів на 0.4 секунди, і це дозволило нам потрапити до фіналу. Турнірна сітка в цьому виді програми нам сприяла більше, тому що в іншому півфіналі було цілих 3 результати, які краще за наш, але це були інші півфінали. З кожного півфіналу виходили 2 перші команди, що ми зробили!
Змагання дівчат у метанні тенісного м’яча продовжили програму змагань. Тут кожній учасниці було надано три спроби та виконати їх потрібно поспіль. Був або зустрічний або бічний вітер. Під час усіх трьох кидань нашої Наталії Пустової зустрічний вітер не заспокоювався. Не пощастило, але Наталка посіла восьме місце. Це також високий результат.
Перед фіналом естафети капітан зробив заміну в команді, оскільки Сергій Титаренко мав бігти 1500 м. Його місце зайняв В’ячеслав Педченко. Вже після першого етапу ми були 4-і і на наступних етапах, особливо на другому та третьому, ми скорочували відставання, але у всіх наших команд-конкурентів попередній результат вищий і нам допоміг би лише сход з дистанції одного із суперників. 4-е місце – це не подіум, але все йшло за планом.
Заключний вид програми змагання 1500 метрів – найбільш складний у фізичному плані етап легкоатлетичного багатоборства. Сергій Титаренко вийшов на цей етап не відновленим до кінця, але поборовся і, відтіснивши наших головних конкурентів за трійку лідерів у загальному заліку, посів восьме місце. Ті, хто брали участь у цьому етапі, отримали найбільшу дозу глядацьких емоцій і багато разів побували у фокусі об’єктивів фото та відеокамер.
Оголошення результатів було не менш драматичним, ніж сама участь. Ми набрали однакову кількість балів з 4-м місцем, але випередили їх за рахунок того, що ми мали одне срібло, тобто за якістю медалей.
У передостанньому етапі весняного кубка «Битви корпорацій II» ми треті, а загальному заліку утримуємо друге місце. Команда «Adidas» зайняла І місце у легкоатлетичному багатоборстві та скоротила відставання від нас на два пункти, а «Водоканал» II місце і збільшив відрив від нас до трьох балів.
Дякуємо організаторам «Битви корпорацій» за фото!